Казкотерапія з педагогами

ПРАКТИКА КАЗКОТЕРАПІЇ З ПЕДАГОГАМИ

Казкотерапія переживає в наш час бум популярності.

Великою перевагою казки є відсутність вікових обмежень. Вона ефективна не тільки в роботі з дітьми, для яких є «рідною мовою», але й для роботи

з педагогами, батьками, які з цікавістю беруть участь у казкотерапевтичних заняттях. їхня внутрішня дитина просинається й активно вступає в гру:

це дозволяє не тільки розслабитися й зняти напругу, але й змоделювати, а потім програти багато проблемних ситуацій.

Казка інформативна. Аналізуючи вигадані клієнтом казки, психолог отримує інформацію про його життя, актуальний стан, спосіб подолання пере­шкод.

Казка екологічна. Знаходячись не в звичайній, життєвій, а в драматичній ре­альності, як клієнт так і психолог емоційно захищені. Тим самим знижується ризик «згорання».

Казка нескінченна. Доповнюючи, змінюючи, збагачуючи казку, клієнт (пси­холог) переборює самообмеження й допов­нює, змінює й збагачує своє життя.

Казка феєрична. Бідна на демонстра­тивність робота психолога отримує мож­ливість бути видимою: звертаючись до казкотерапії, можна використовувати різні ляльки, костюми, музичні інструменти, художні продукти діяльності, а, можливо, й психологічний ляльковий або драматич­ний театри.

Казка емоційна. Через участь у казко­терапевтичних заняттях клієнт накопичує позитивний емоційний заряд, укріплює свій соціальний імунітет.

Казка мудра. Через казку психолог має можливість передати дитині, батькам або педагогам нові засоби й алгоритми виходу із проблемної ситуації.

Процес самовираження через казку зміцнює психічне здоров'я людини є сут­тєвим, психопрофілактичним чинником.

Використання казкотерапевтичних технологій дає психологу можливість допо­могти клієнту справитися зі своїми пробле­мами, відновити емоційну рівновагу або усунути порушення поведінки, подолати дезадаптацію. Варіантів заручення дорос­лих до казкотерапії дуже багато.

Я використовую — групові тренінгові за­няття.

Подана тренінгова програма для педа­гогів розроблена Е.Бєлінською, Ю.Шиманович, опрацьована й адаптована мною для використання в роботі з педагогами дошкільних навчальних закладів.

ГРУПОВІ ТРЕНІНГОВІ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Мета:

• згуртування педагогічного колекти­ву;

• зняття синдрому емоційного виго­рання;

• переорієнтація педагогічної поведін­ки;

• розвиток креативності педагогів;

• використання даної методики з не­великими змінами в роботі з дітьми.

План

Заняття 1. Галерея чудес

Мета: створення сприятливих умов для роботи групи; закріплення активних стилів спілкування через методи зворотного зв'яз­ку; гармонізація стосунків.

Заняття 2. Перше знайомство з каз­ковою країною

Мета: аналіз створення казок, розвиток уміння бачити казку з різних сторін, гар­монізація внутрішнього стану.

Заняття 3. Створення «Казкової краї­ни»

Мета: розвиток і підтримка творчого самовираження, включення в загальну взаємодію, зняття напруження, створення казкової країни.

Заняття 4. Казкова педрада

Мета: розвиток креативності творчого самовираження, здатність бачити ситуа­цію з різних сторін, вироблення різних мо­делей поведінки в реальному житті.

ЗАНЯТТЯ 1.

ГАЛАРЕЯ ЧУДЕС

Завдання:

• створення сприятливих умов для ро­боти групи;

• ознайомлення з активними стилями спілкування, методами передачі й отри­мання зворотного зв'язку;

• гармонізація взаємин.

Перше знайомство з казковою країною

Напевне, немає людини, яка б не люби­ла казку. Ті з нас, хто не цікавиться кла­сичними варіантами казкових історій, ди­виться бойовики, фільми жахів, читають детективи, любовні романи, фантастику. Але що це, як не сучасні казки?

Люди обмінюються історіями. Для того, щоб їх розповісти й послухати, ми збирає­мося за святковим столом, дивимося те­левізійні шоу.

Я пропоную вам згадати ту казку, яка вам подобалася в дитинстві! І по черзі на­звати свою казку, сказати, що вам в ній запам'яталося найбільше? [Учасники по колу протягом 2 —3 хв кожний знайомить зі своєю улюбленою казкою.)

У нас вийшла справжня казкова гале­рея! У ній наша любов і тепло. А зараз сядь­те зручно, можна закрити очі. У казкову галерею ввійде ще одна казка.

Включається музика, ведучий починає читати казку.

Озеро

Якось після сильного дощу вмите озеро завмерло в очікуванні чуда. Нікого з людей навколо не було. Здавалося, що час зупи­нився. Аж ось із напіврозкритих квітів, які росли на березі, вилетіли маленькі крилаті створіння. Вони струшували з себе дощові краплинки й посміхалися один одному. Це були лісові ельфи. Ельфи взялися за руки й, дзвінко сміючись, полетіли до озера.

З поверхні води піднімався пар. Ельфи почали грати в хованки, то гублячи, то зна­ходячи один одного в тумані. їх дзвінкий сміх розбудив русалок, які спали на дні озе­ра під стукіт дощових краплин. Русалки виглянули з води й зажмурилися. Справа в тому, що сміх ельфів перетворився в весел­кові іскринки, яких стало так багато, що повітря навколо почало світитися.

Виглянули з нори гноми, щоб вдихну­ти після дощу свіжість, їх теж здивувало, що повітря світилося. Гноми подумали, що їхнє дорогоцінне каміння почало літати. Вони захвилювалися, адже їхні скарби могли розлетітися. Гноми почали ловити іскринки й складати в мішки. Це так роз­смішило ельфів, що навколо все засяяло ще більше. Частина світла перетворилася в маленький вогник, який оселився в корінні старого дерева, і своїм теплом обігріває дерево. Так після дощу ожив каз­ковий світ. Якби хтось ненароком потра­пив у нього, сказав би: «Я знаю що таке казка!»

— Можливо, хтось хоче, поділитися по­чуттями, які виникли під час слухання? (Бажаючі розповідають про свої почуття, переживання.) Ми зараз із вами поман­друємо до казкової країни. Але, щоб потра­пити туди, треба пройти через казковий тунель. Щоб не загубитися, тримаймося за руки.

Вправа «Корсажна стрічка»

Всі учасники стають у коло, беруться за руки. У ведучого, навскоси через плече ви­сить корсажна стрічка. Кожному учасни­ку потрібно передати стрічку на плече сус­іда. Стрічку можна перекидати через голо­ву, переступати, не роз'єднуючи рук. Мож­лива допомога сусідів. Вправа виконується доки кожен із учасників не пройде через стрічку, й вона не повернеться до ведучого з іншого боку кола.

Гра «Казкові фарби»

Після того, як усі «пройшли» через корсажну стрічку, на підлозі розстилають газети, вис­тавляють все необхідне для ство­рення «казкових фарб».

Рецепт «Казкових фарб»: 150г муки, 1 чайна ложка солі, 1 столова ложка олії, трошки клею ПВА, вода до консистенції сметани, гуаш.

Коли все приготовано, ведучий включає спокійну музику, й по­чинається процес створення фарб.

Ось ми й потрапили в казкову країну. Тепер ми всі казкові май­стри, будемо створювати казкові фарби. За допомогою цих фарб можна розповісти про все, що почуваєш, про що думаєш, до чого прагнеш.

Поклавши в посуд для змішування фарб борошно й перетираючи його між пальців ми будемо думати про зерно, про хліб, який дає життя, про наше коріння.

— Додавши сіль, пальцями перемішую­чи її з борошном, згадаємо про сіль землі.

— Капаючи олію, важливо по­думати про те, що добрі справи повинні йти як по маслу.

— Поступово насичуючи тісто водою, згадаємо про воду з якої ви никло життя, про енергію плин­ності, творчості.

— Додаючи в тісто клей ПВА. корисно подумати, як склеюють­ся люди, засоби й справи, приводячи наше життя до результату.

— Світ, який ми створюємо все­редині й навколо себе, не може бути чорно-білим. Він кольоровий. багатогранний, блискучий. Пам'ятатимемо це, додаючи фар­би. Подивіться, яка чудова паліт­ра в нас вийшла! А зараз ми по­ставимо фарби всередину кола,

візьмемо картон, і кожен створить свою

картину.

Під спокійну музику всі малюють, коли картини готові вони переносяться в кар­тинну галерею і всі учасники повертають­ся з казкової країни, проходячи через кор­сажну стрічку.

Обговорення заняття

— Що ви відчували під час створення «казкових фарб»?

— Який досвід ви сьогодні отримали?

ЗАНЯТТЯ 2.

ПЕРШЕ ЗНАЙОМСТВО З КАЗКОВОЮ КРАЇНОЮ

Завдання:

• навчити аналізу й створювати казки,

• розвивати вміння різнобічного ос­мислення казок,

• гармонізація внутрішнього стану.

Необхідні матеріали: повітряні куль­ки за кількістю учасників, маркери, фло­мастери, ручки.

Гра «Казкові створіння»

Колись давним-давно одну країну засе­ляли казкові створіння. Але налетів буревій 1 забрав їх. Тільки глибоко в печері залиши­лись яйця цих створінь. Зараз я дам вам по одному такому яйцю, зігрійте його своїм теплом, і з них з'являться цікаві казкові створіння.

Учасники беруть повітряні кульки, мов­чки притискують їх до себе, щось малюють на них. Через 2 — 3 хв кожен учасник роз­повідає про те, хто з'явився з його яйця, як звати це створіння.

— Які чудові створіння з'явилися в нашій казковій країні! В кожного свій ха­рактер. Але ми ще дуже мало знаємо про них. Де живуть наші герої, що з ними відбу­вається? Я пропоную вам зараз розділити­ся на чотири підгрупи й розповісти чотири історії про тих персонажів, які є в кожній підгрупі.

Створення казки

Ведучий швидко й несподівано подає команду: «Встаньте ті, кому в дитинстві подобались казки про тварин!» Перші чет­веро, хто встав зі свого місця, вибирають собі команди. Якщо учасників непарна кількість, той хто залишився сам, обирає до якої групи приєднуватися.

Кожна підгрупа створює своє маленьке коло й протягом 10 хв створює казку з обов'язковою участю всіх казкових створінь, які є в даній підгрупі. Потім усі знову поверта­ються в загальне коло й представник від кожної групи зачитує складену казку.

Обговорення

— Як швидко вам вдалося вигадати спільний сюжет казки?

— Яку стратегію вибрала група?

— Чи задоволені ви створеною казкою?

КАЗКИ СТВОРЕНІ ПЕДАГОГАМИ

Загублене дитя

У маленькій печері вилупилися із яєць казкові істоти: Глікомотік, Сміхотунчик, Радуня, Яйцеголовик та Хаврюша. Гліко­мотік обстежив печеру, Сміхотун усіх весе­лив, Радуня дарувала всім радість, Хаврю­ша всіх любила, й тільки Яйцеголовик, який народився останнім, найменший, весь час плакав і кликав маму. Як Радуня зі Сміхо-тунчиком не намагалися його розвеселити, нічого не виходило. І тоді Глікомотик запро­понував вийти з печери й пошукати його маму. А в цей час закінчився дощ, вигляну­ло сонечко, й заграла яскрава веселка. Ве­селка й показала дорогу до мами Яйцеголового. Адже так не буває на світі, щоб були загублені діти!

День народження Змія Горинича

В одній веселій країні жила-була Бабуня-Ласка-вуня, Кругляк-Весельчак, Веселушка, Антошка-Ка-пітошка, Хрюня-Манюня. Одного разу вони отрима­ли запрошення на бал до Змія Горинича, який був дуже добрим змієм. Поча­ли вони думати-гадати, що ж змію подарувати? Круг­ляк-Весельчак подарував круглі бублики, Веселушка подарувала кульки та цу­керки, Антошка-Капітош-ка подарував веселий дощик, Хрюня-Ма­нюня веселу пісеньку. А Бабуня-Ласкаву-ня подарувала всім ласку й добро.

Космічна політична казка

Герої: Мусік-Пусік, Моас, Крикокушка, Повітряне Десятиочко.

На одній далекій планеті жили-були птахи: Мусік-Пусік, Моас, Крикокушка, По­вітряне Десятиочко. Одного разу Десятиоч­ко розгледіло в далекому всесвіті чарівну блакитну зірку. Погукало Десятиочко своїх друзів і поділилося своєю радістю, показа­ло їм зірку й запропонувало полетіти на цю незвідану планету.

Друзі відправились у подорож. Підліта­ючи до планети, побачили вони гарний ве­ликий будинок із жовто-блакитним прапо­ром, та вирішили поцікавитися, що ж там відбувається. И побачили там дивних істот: двоногих, дворуких, язикатих. їх було 450, але чомусь із порожніми кулями на плечах. Друзі вирішили допомогти цим істотам на­братися розуму, адже ті весь час розмовля­ли, наскакуючи один на одного, розмаху­ючи порожніми кулями, й нічого не роби­ли.

То й став Мусік-Пусік президентом, Крикокушка — прем'єр-міністром, Деся-тиочка — радником президента, а мудра птаха Моас стала принцесою. Перетвори­ли всі разом Україну в чарівну, прекрасну зірку, де люди почали жити поживати та добра наживати, та ще й іншим роздава­ти.

Як будили Кицю

Погожого дня лежала на ґанку Ледащи­ця — рожева, пухнаста, м'яка киця. При­гріло сонечко й пустило на землю свого Сонцедара, просто на кицю. Киця ліниво відкрила око й побачила зеленого кроко-зябра Кузю. В його великих зелених очах плескалися пустощі. Киця ліниво подума­ла: «Знову він за своє». Й заплющила око. «Ну, — вирішив Кузя, — нічим її не розбу­диш. Зараз підкрадуся й укушу її за пухна­стий хвіст».

— Лихо, лихо! — закричав Сонцедар та погукав Добряночку. З куща почувся сміх, і незабаром з'явилася вона сама.

Своїм сміхом Добряночка вмить зачару­вала Кузю. Він підійшов до сонної киці, ла­гідно погладив її. Взявшись за руки Сонце­дар, Кузя, Добряночка побігли гратися на траву. А з ґанку на них ліниво дивилася киця.

ЗАНЯТТЯ 3.

СТВОРЕННЯ КАЗКОВОЇ КРАЇНИ

Завдання:

•  включення в групову взаємодію;

• підтримка й розвиток творчого само­вираження;

• гармонізація внутрішнього стану.

Обладнання: шматки старих шпалер, краска, журнали з картинками, олівці, фло­мастери, ножиці, пластилін, клей, касета з записом спокійної музики.

Привітання. Сьогодні наше заняття я хочу почати з того, що кожен учасник спо­чатку назве своє ім'я, а потім якогось каз­кового героя на першу букву свого імені.

Медитація «Подорож»

Лунає спокійна музика.

А тепер закрийте очі. Уявіть, що ви відправляєтеся в подорож...

Ви об'їздили безліч країн, познайоми­лися з різними людьми. І ось одного разу ви їхали через поле. Навколо літали мете­лики, дзижчали бджілки, збираючи мед. Співали птахи — вони раділи, що ви їдете через їхнє поле. Пахло квітами й свіжими полуницями. І ось перед нами чарівний замок. Щось підказало вам, що вас важли­во їхати саме туди. І ви попрямували доріж­кою до цього палацу.

Коли ви ввійшли до палацу, то були вра­жені його красою. Все було зручно й кра­сиво. Здається, що хтось побудував його саме для вас. Ви пішли палацом легкою і впевненою ходою.

Уявіть, що ви йдете палацом і знаходите те, що ви хочете... Все те, що ви знайшли для себе в цьому прекрасному палаці зали­шиться з вами, ви все це візьмете з собою коли будете повертатися. А зараз глибоко вдихніть... і видихніть.

Візьміть із собою те гарне, що було з вами. І потихеньку відкриваючи очі, повер­тайтеся до нас.

Колаж «Створення казкової країни»

Зараз я пропоную взяти все хороше, що ви здобули під час подорожі й створити нашу спільну Казкову країну. Всі необхідні мате­ріали ви знайдете в себе на столі. Кількість учасників ділиться на чотири підгрупи. Кожній групі пропонується, використовую­чи вирізки з журналів, кольоровий папір, пластилін, фломастери, олівці та інші мате­ріали, створити колаж «Казкова країна». Для створення колажу учасникам дається 30 хв.

— Яка чудова Казкова країна у нас вий­шла! Кожен із вас вніс в її створення час­тинку свого тепла, своєї душі. А зараз да­вайте назвемо Казкову країну. Для цього складіть початкові літери своїх імен і створіть одне нове ім'я. Це й буде назва вашої казкової країни, (якщо в загальній кількості більше голосних або приголосних, можна запропонувати вибрати інші варіан­ти своїх імен).

— Ось ми з вами й створили Казкову країну, але в ній ще немає героїв. Але сьо­годні наш час закінчується, тому про каз­кових героїв ми подумаємо на наступному занятті.

Обговорення

— Які у вас були почуття протягом ство­рення Казкової країни?

— Чи складно було включитися в спільну діяльність? Якщо так, то чому?

— Чи отримали ви задоволення від своєї роботи?

— Чи хоче хтось щось змінити в своїй ро­боті?

Гра «Казковий дощик»

А тепер встаньте всі в коло один за од­ним. У Казковій країні пішов дощик, не простий, а чарівний. Він стукає по шиї, по плечах, по спині.

Учасники рухаються по колу й згідно слів ведучого, легко постукуючи учасника, який рухається попереду, роблять йому масаж. Потім усі повертаються в іншу сто­рону з аналогічними діями.

Гра «Галявина»

Чарівний дощик переніс нас на казкову галявину. Розкажіть, хто з'явився на ній?

Кожен із учасників обирає, ким він буде на галявині. Ведучий задає питання:

— Де ти стоїш?

— Скільки тобі років?

— Що ти робиш на галявині?

— Який зараз день, пора року?

Так обумовлюють усі ролі. Учасники роз­ташовуються на галявині. И галявина «ожи­ває» на 7—10 хв. Потім усі сідають у коло, й кожен висловлюється від імені свого ге­роя.

Деролінг

Кожен учасник промовляє фразу: «Я не (ім'я персонажа), я—(своє ім'я)».

Підсумкове обговорення заняття

— Які почуття ви переживали під час

заняття?

— Чи виникали труднощі? Якщо так то

які?

— Які почуття у вас зараз?

ЗАНЯТТЯ 4.

КАЗКОВА ПЕДРАДА

Завдання:

• розвиток креативності, творчого са­мовиявлення, здатності бачити ситуацію з різних сторін;

• відпрацювання різних моделей пове­дінки в реальному житті за допомогою каз­ки.

Необхідні матеріали: журнали з кар­тинками, шматки старих шпалер, фарби, олівці, фломастери, пластилін, клей, касе­та із записом спокійної музики.

Привітання

Група вітає один одного якимись жеста­ми.

Гра «Королівський двір»

На попередніх заняттях ми з вами по­дорожували, створювали казкову країну, а сьогодні заселимо її казковими героя­ми (на виконання завдання дається 20 хв).

— Ось ми всі потрапили на королівський двір, потрібно відрекомендуватися: хто ви? Звідки прибули? Чим можете бути корисні? (Учасники представляються).

— Ми познайомилися один з одним, те­пер давайте вирішимо, яка проблема на тут нас всіх зібрала?

Кожній групі роздаються казкові зачи­ни (див. додаток), учасники повинні вига­дати закінчення казок так, щоб воно влаш­тувало всіх членів їхнього королівства.

Гра «Стихія»

Ми з вами вчилися слухати й відчувати, жити в гармонії з оточуючим світом, учи­лися створювати прекрасне в нашому житті.

Зараз я хочу запропонувати вам прислу­хатися до себе, відчути в собі життя чоти­рьох стихій: землі, води, вогню, повітря. Для того щоб вони ожили, нам потрібно зараз розбитися на чотири групи. Кожна група повинна вибрати одну зі стихій і через 20 хв показати всю міць, красу й необхідність обраної стихії в нашому житті.

Обговорення

— Як ви обирали ролі?

— Хто, які матеріали запропонував ви­користати?

— Як створювався сюжет?

Обговорення занять

— Що найбільше запам'яталося зі всіх занять?

— Чи залишилось у когось щось не вис­ловлене? У вас є можливість зараз про це сказати.

— Які побажання є стосовно нашої ро­боти на наступний навчальний рік?

Додаток

Зачин казки

У деякому царстві, в деякому государстві жив-був король. Царство в нього було неве­лике, при бажанні його можна було об'їха­ти за два дні. Але король вже не пам'ятав, коли в останнє бачив свої володіння. Бага­то часу він сидів на своєму троні й сумував без роботи.

Бездіяльність короля не подобалась його підданим. Люди зібралися перед вікнами замку й кричали: «Вигнати короля! Вигна­ти короля!»

Тоді король дістав меч і закричав...

Творчість педагогів

Я сумую, бо злий дракон перетворив мою улюблену доньку на чарівного птаха й за­брав у своє королівство. Хто поверне мою доньку, той отримає царство й нехай пра­вить на свій розсуд.

Багато молодих людей намагалися вря­тувати принцесу, але нікому це не вдалося.

І коли король уже зовсім втратив надію, ця звістка дійшла до мандрівного актора веселого Нарібанасвері.

Недовго думаючи він вирішив визволи­ти чарівну Яюлу. Йшов по лісу хлопець і міркував, як же йому перемогти лихого дракона. І тут він згадав, що в лісі є старий мудрий дуб, який може давати поради. Прийшовши до дуба Нарібанасвері стомив­ся і ліг перепочити. Коли він спав, дуб йому прошепотів, що дракон боїться гучної му­зики й веселого сміху. Прокинувся хлопець та поспішив до володінь дракона. Дійшов­ши до драконового царства, він гучно за­грав на гармошці й весело розсміявся. Дра­конове царство згинуло, злі чари спали з птаха. Привіз він царівну додому, зіграли вони гучне весілля. Жили довго та щасливо.

Зачин казки «Весела галявина»

Одного разу вилетів із клітки папуга й потрапив на пташиний двір. Він подумав: «Я серед своїх, і в мене є можливість по-справжньому показати себе! Всі знають який я розумний, який освічений, який молодець.»

Папуга сів на тин і почав говорити на різних мовах, копіювати різних людей і тва­рин, читати вірші, співати пісні.

Пташиний двір реагував по різному...

Творчість педагогів

Першою папугу почула качка й сказа­ла: «Ти не можеш так, як ми. Ми не можем так, як ти. Кря-кря-кря. Дружна вся наша сім'я».

Папуга звернувся до своїх друзів — ле­леки й ластівки й почув таку розмову. Лелека ластівку питає, Хто найвище з них літає? А папуга відповідає: «Я-я-я». А метелики крильцями бряк-бряк-бряк, А за ними курочка кво-кво-кво, А за ними кицька мяу-мяу-мяу, А собачка подивився І додолу нахилився. Слізки капали з очей Не хотів таких друзів. Спів почув наш соловей Парасольку розкрив І всіх друзів помирив.

Зачин казки

У королівстві ельфів був замок великих знань. Там працювали найрозумніші, найосвіченіші, найдобріші й люблячіші вчителі. А вчилися там найталановитіші, найпрацьовитіші, найуважніші й ро­зумніші діти з усього королівства. Голов­ним учителем і мудрецем був могутній Мерлін.

Та ось у палаці почали відбуватися дивні речі...

Творчість педагогів

Корови почали давати не тільки моло­ко, ай йогурт, солодку воду, приймати роз­слаблюючий масаж і повітряні ванни. Білочки не тільки збирали горішки, а й пе­ретворювали їх на смачні солодкі цукерки. Всі навколо очікували чогось чарівного й незвичайного. Одного разу чарівний і мо­гутній Мерлін оголосив, що відбудеться «Свято добрих сердець». Сердечок на святі було так багато, що вони розлетілися у Всесвіті. І той, до кого потрапляло таке сер­дечко, говорив усім тільки добрі слова, та чинив тільки добрі справи. Зникло на землі зло й планета Земля перетворилася на таку ж добру, як і країна ельфів, де панува­ла любов і злагода.

Країна Україна перетворилася на краї­ну Кіюні.

Зачин казки

У прадавні часи було так: як постаріє батько, завозить його сину глухий ліс і за­лишає там...

Творчість педагогів

Ось одного разу повіз син батька в лісо­ву хащу. Шкода йому батька, дуже любить він його, але що робити! Не зробиш, як усі — люди засміють, старих звичаїв, скажуть, не дотримуєшся. Можуть із села вигнати... Йде він невеселий, а батько йому й каже:

— Не сумуй, сину, не порушуй старі зви­чаї.

Йшли вони, йшли та й натрапили на чарівний замок. Зайшли в залу, побачили камін, а біля вогню висів чарівний горщик, що розповсюджував надзвичайний аромат. Вдихнувши запах, син відчув, який пога­ний звичай у їхньому селі. Зрозумів, що необхідно відмінити цей звичай, щоб його батько й усі старі люди довго жили, раду­вали дітей і пестили онуків.

Щоб чарівний аромат відчули всі люди, батько з сином принесли горщик у село й стали частувати кашею всіх жителів. Стало в селі світити яскраве сонце, по­сміхнулися діти й назвали село — Катаралелю.

КАЗКОТЕРАПІЯ -ШЛЯХ ДО ПІЗНАННЯ СЕБЕ

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАР

Мета: ознайомлення присутніх з базо­вими положеннями казкотерапії, з можли­востями використання педагогами в роботі з дітьми художніх казок із психокорекційною метою; формування навичок саморе­гуляції емоційного стану в дорослих, спри­яння згуртованості педколективу.

План

I. Вступ.

II. Основна частина.

1. Інформаційне повідомлення «Що таке казкотерапія».

2. Практичне завдання «Намалюй зле обличчя».

3. Гра-розминка «Я твій друг».

4. Інформаційне повідомлення «Психо­логічна характеристика художньої казки».

5. Практичне завдання «Склади і роз­шифруй».

6. Гра-розминка «Ріпка».

7. Практичне завдання «Опиши казку за схемою».

8. Гра-розминка «Гуффі».

9. Творче завдання «Допиши казку».

10. Медитативна казка «Чарівник».

III. Підбиття підсумків.

Перед початком учасники об'єднуються в чотири команди.

Психолог. Доброго дня усім добрим лю­дям. Сьогодні ми помандруємо у світ ди­тинства, у світ казки. Звичайно, можна сказати, що ми вже дорослі, у казки не віри­мо, але... давайте спершу послухаємо одну історію.

Марево

(зі збірки Бруно Ферреро)

Один чоловік заблукав у пустелі. В ньо­го скінчилася їжа й вода. Він важко ступав по розпеченому піску.

Нараз побачив перед собою пальми й по­чув плескіт води. Розчарований, він поду­мав: «Це марево. Моя уява показує мені гли­бокі бажання моєї підсвідомості... На­справді нема нічого...»

Втративши всяку надію, безсило опус­тився на землю й помер.

Трохи пізніше його побачили два бедуї­ни.

— Ти щось розумієш? — запитав один. — Так близько від оазису, два кроки до води й до фініків, що падають прямо в рот! Хіба це можливо?

— Це — сучасна люди­на, — відповів другий.

Психолог. Світ спов­нений чудес і таємниць, а людина закриває їх від себе. Сучасні люди вірять, що завдяки науці стоять на твердому ґрунті, а тим часом про­валюються в прірву тривоги й відчаю.

Зберегти психологічне здоров'я дорослих та дітей, пізнати себе та і інших допоможе нам

казкотерапія.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ «ПОНЯТТЯ ПРО КАЗКОТЕРАПІЮ»

Казкотерапія — це терапія середови­щем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть виявитися потенційні риси особистості, щось нереалізоване; може ма­теріалізуватися мрія; а головне — виникає відчуття захищеності та смак таємниці.

Казкотерапія - це процес утворення зв'язку між казковими подіями та поведін­кою в реальному житті, це процес перене­сення казкових смислів у реальність.

Казка є одним із інструментів педагога, психолога, батьків, за допомогою якого вони можуть спілкуватися з дітьми їхньою мо­вою. Насамперед, це потрібно дорослим.

Сьогодні казкотерапія синтезує багато досягнень психології, педагогіки, філо­софії — усе це подається в казковій формі, у формі метафори. В сучасній казкотерапії використовуються різні психотехнічні прийоми: аналіз, розповідь, створення, пе­реписування, лялькотерапія, іміджтерапія, малювання, психодинамічні медитації, постановка казок.

Арт-терапевтична техніка «Намалюй зле обличчя»

Ні для кого не секрет, що в сучасних мультфільмах і казках є багато негативних персонажів. їхня поведінка на екрані агре­сивна, часто деструктивно впливає на пси­хіку дитини. Подолати страх і негативні емоції можна за допомогою малюнка. Отже, перше завдання для вас, шановні педаго­ги, — намалювати злого казкового героя...

• А тепер — домалюйте щось таке, щоб цей герой став більш симпатичним і при­ємним для вас...

• Поділіться з нами результатами своєї творчості...

(Цю методику можна використовувати для профілактики виникнення страху у дітей.)

• В яких ситуаціях ця техніка може бути корисною для нас, дорослих?..

Часто трапляється так, що людина на когось дуже сердити, але через різницю в соціальному статусі (підлеглий — керів­ник) чи якісь інші причини мовчки терпить образу. Це негативно впливає на нервову систему й стан здоров'я загалом. Щоб цьо­му запобігти — можна використовувати техніку «Намалюй зле обличчя».

Гра-розминка «Я — твій друг» Мета: згуртування колективу, форму­вання вміння знаходити схожі риси в різних людей, створення сприятливої психологічної атмосфери.

Учасники стоять парами й повторюють за психологом слова й жести:

• У мене є ніс. І у тебе є ніс,

• У мене щічки рожеві. Й у тебе щічки рожеві.

• У мене губки солодкі. Й у тебе губки солодкі.

• Обнімімося, подружімося.

• Я тебе люблю. Й ти мене любиш.

• Я твій друг. І ти мій друг!

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ «ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХУДОЖНЬОЇ КАЗКИ»

Концепція комплексної казкотерапії ба­зується на п'яти видах казок: художніх, ди­дактичних, психотерапевтичних, психокорекційних, медитативних. Психологи в своїй роботі використовують здебільшого психокорекційні та психотерапевтичні казки. Але й художня казка має надзвичайно великий потенціал впливу на психіку дитини.

До художніх казок ми відносимо каз­ки, міфи, притчі, створені багатовіковою мудрістю народу, а також авторські історії. В художніх казках є й дидактичний, і пси-хокорекційний, і психотерапевтичний, і, навіть, медитативний аспекти.

Можливо, ви не раз замислювалися над тим, чому дитина просить розказувати одну й ту саму казку багато разів, адже майже напам'ять її знає.

Напевно, малюка так захоплюють каз­кові події, що він хоче пережити свої внутрішні стани, викликані казкою, ще і ще раз. Спостережливі дорослі помічають, що під час читання казок у дитини блищать очі, темп дихання стає швидшим, щічки рожевіють. Певні казкові події є для дити­ни значимими й захоплюючими. Слухаю­чи казку, малюк на підсвідомому рівні переймає стилі людських стосунків і мо­делі поведінки. Якщо дитина любить слу­хати одну й ту ж саму казку, значить ця історія розгортає для неї її внутрішні про­блеми й відповідає на важливі питання. Переживши багато разів казкові події, ди­тина збагачується значимим для неї жит­тєвим досвідом.

Народні казки несуть в собі надзви­чайно важливі для нас ідеї:

• Оточуючий нас світ — також живий. У будь-який момент він може заговорити з нами. Ця ідея важлива для формування бережливого ставлення до того, що нас ото­чує.

• Якщо оживають якісь певні об'єкти природи, то вони здатні діяти само­стійно, мають право на власне життя. Ця ідея важлива для формування здатності прийняти іншого (одне з базових поло­жень особистісно орієнтованого вихован­ня).

• Протистояння добра й зла, перемога добра. Ця ідея важлива для підтримки ба­дьорого духу й розвитку прагнення до кра­щого.

• Найбільш цінне дістається через по­долання перешкод, а те, що прийшло да­ром — так же швидко й втратиться. Ця ідея важлива для формування механізму ціле-покладання й терпіння.

• Навколо нас є багато помічників, але вони приходять на допомогу тільки в тому випадку, коли ми самі не можемо впорати­ся з ситуацією, вирішити певну проблему. Ця ідея важлива для формування само­стійності й довіри до оточуючого світу.

Всі ці ідеї необхідно проговорювати з дітьми після прочитання казок, звичайно, в доступній для них формі. Після обговорен­ня казки можна застосовувати й інші фор­ми роботи: малювання й драматизацію.

Приклади аналізу народних казок Курочка Ряба

— Про що ця казка?

— Про подарунок долі («золоте яйце») й про те, що роблять із ним непідготовлені люди.

— Про стереотипи людської поведінки (якщо це яйце, то по ньому треба бити, не­залежно від якості шкарлупи).

— Про любов до ближнього («Не плач, діду, не плач, бабусю, я знесу вам інше яйце, просте, не золоте»).

— Про розбиті мрії й надії. Виявляється, це не зовсім дитяча казка.

Чому вчить нас ця казка?

— Тримати свій дім у чистоті, щоб миші не заводилися, тоді й яйце цілим зали­шиться.

— Гнучкості при вирішенні складних ситуацій. Якщо б Дід і Баба гнучко підійшли до вирішення проблеми, вони б не стали бити по яйцю, а знайшли б йому інше застосування.

— Не дарувати ближньому своєму того, що він не готовий отримати.

Бесіда

— Поясніть тепер, чому Дід і Баба пла­чуть, коли яйце розбилося, адже вони самі цього хотіли?

— Чому вони такі непослідовні?

— Можливо, хотіли без сторонньої допо­моги його розбити?

— Можливо, побачили всередині зовсім інше, ніж очікували?

—А може, насправді хотіли бачити яйце цілим?

Колобок

Дехто вважає, що це трагічна казка, адже головний герой її гине. Але...

Хто такий Колобок?..

Це хліб, пиріжок. Для чого він з'явився на світ?.. Для того, щоб Дід і Баба його з їли. Отже, він був народ­жений для цього. І в кінці казки він вико­нав своє призначення.

Часто говорять про те, що ця казка де­монструє дитині наслідки порушення за­борони. Так, але це ще не все. Йдеться ще й про втрату обережності й стереотипність поведінки. Колобок наївно вважає, що мо­дель поведінки, яка є успішною у більшості випадків, ефективна завжди. Життя вчить нас гнучкості, різноманітності способів ви­рішення проблем, по­шуку найоптимальнішого. Колобок заспо­коївся, втратив обе­режність тому його і з'їли.

У цій казці є ще один соціальний ас­пект, правда, він більше підходить для обговорення з дітьми підліткового віку й до­рослими. Колобок по­стійно збільшує складність задачі, ніби хоче перевірити свої сили й ресурси. Ця гра його затягує, він уже не може зупинитися вчасно. [Актуально для профілактики наркоманії). Отже, пізнавати себе й свої можливості, звичай­но, потрібно, але треба вміти вчасно зупи­нитися. Ще одна соціальна проблема, яка висвітлена в цій історії — проблема бездог­лядності дітей. Адже якщо Дід і Баба хоча б спостерігали затим, що робить Колобок — він не мав би змоги втекти й вони не зали­шилися б голодними та самотніми.

Завдання «Склади й розшифруй»

А тепер — друге завдання для педагогів, воно складається з двох етапів.

1. У вас на столах є геометричні фігури, з них треба скласти коло. Під час складан­ня обов'язково використовують усі фігури, їх не можна накладати одна на одну, вони мають щільно прилягати одна до одної. Яка команда швидше впорається із цим завдан­ням. ..

2. На геометричних фігурах написані слова, які зустрічаються в казці. Прочитай­те їх і здогадайтеся, про яку саме казку йде мова.

Гра-розминка «Ріпка»

Мета: активізація учасників, створен­ня позитивної атмосфери.

Психолог. Я запрошую вийти на сере­дину двох учасників із кожної команди. Зараз ми з вами інсценізуємо казку «Ріпка». А зробимо це таким чином: кожен із вас отримає певну роль: Ріпка, Дід, Баба, Внуч­ка, Собачка, Кішка, Мишка, Сонечко. Я зачитуватиму текст казки, а ви, як тільки почуєте, про вашого персонажа — повинні швидко присісти й встати. Завдання зро­зуміле?

У роботі з якими дітьми ми можемо ви­користати цю розминку? (З гіперактивними дітьми.)

Завдання «Опиши казку за схемою»

Аналіз казки за схемою. У кожної ко­манди своя казка: «Рукавичка», «Кривень­ка качечка», «Телесик», «Коза-дереза» (або будь-які інші казки на вибір психолога).

Схема аналізу

— Про що ця казка? Який її прихований зміст?

— Чому вчить нас ця казка?

— Які соціальні проблеми розкриті в цій казці? (Сирітство, насильство в сім'ї, без­притульність (відсутність житла), вихован­ня дітей із обмеженими можливостями, викрадення дітей, загроза життю й здоро­в'ю дітей тощо.)

Гра-розминка «Гуффі»

Мета: створення позитивного настрою в колективі, актуалізація учасників.

Інструкція: пропоную вам погратися в гру, головною фігурою якої є Гуффі — ча­рівна істота, яка весь час мовчить. Учас­ники гри ходять із заплющеними очима. Коли зустрічаються з колегами, то не роз­плющуючи очей, питаються: «Ти Гуффі?» Якщо ця людина — не Гуффі, вона відпові­дає: «Ні». І ви рухаєтеся далі. Якщо хтось мовчить — то він і є Чарівний Гуффі, а той, хто його торкнувся — зупиняється, також стає Гуффі й мовчить. Гра триває доти, поки ми всі не станемо чарівними істотами Гуффі.

(Перед початком гри психолог потайки від інших призначає Гуффі)

Творче завдання «Допиши казку»

Попереду у нас останнє завдання — по­трібно дописати казку. Кожній команді дається зачин казки (додаток 1 на с. 16), а її завданням буде — дописати її, але є такі умови: треба дописати п'ять речень, роз­повідь має бути логічною, а кінець казки — щасливий...

Зачитайте нам результати колективної творчості...

Психолог. Працюючи з дітьми я поміти­ла, що багато з них вирішують конфліктні ситуації з позиції сили. Тому прохання для педагогів: при читанні казок і подальшому їх обговоренні — звертайте увагу на те, що не завжди казкові герої застосовують силу при вирішенні проблеми. Можливо тоді наші вихованці будуть спокійніші й толе­рантні. На допомогу педагогам я підготува­ла пам'ятки — способи вирішення проблем у казках (додаток 2).

Час нашого спілкування майже вичер­паний. Залишилося розглянути ще один аспект казкотерапії.

Якщо б кожна людина знала для чого вона живе в цьому світі, відчувала себе по­трібною, любимою — таких професій як психолог і психотерапевт не існувало б. Звичайно, складно самому вирішувати численні проблеми, які виникаютьу житті. Але прагнути до контролю над своїми сум­ними думками, боротися з заниженою са­мооцінкою ми можемо. В цьому нам теж допоможуть казки. Адже казки є не тільки для дітей, але й для дорослих також. І за­раз ми послухаємо одну з них. Сядьте зруч­но, закрийте очі або опустіть погляд дони­зу, глибоко вдихніть і видихніть... ми пере несемося в інший світ, світ дивовижної каз­кової країни й послухаємо одну з її історій.

МЕДИТАТИВНА КАЗКА «ЧАРІВНИК»

(автор Т. Зінкевич-Євспшгнєєва)

Давним-давно це було. Жив на світі ча­рівник. Був він красивим і добрим. Важко сказати, скільки йому було років. У нього так блищали очі, що багато хто думав: «Він ще молодий». Але, поглянувши на його сиву бороду й волосся, говорили: «Він мудрий і літній чоловік». Цей чарівник умів робити те, що не вміли інші. Він розмовляв із дере­вами й квітами, тваринами й рибами. Він умів лікувати не тільки людей, але й тва­рин і рослин. Він знав, коли піде дощ чи сніг, коли буде спека чи вітер.

Багато людей приходили до нього за по­радами. Ніхто не знав, звідки він прийшов, але говорили, що раніше він був звичайною людиною, таким, як усі.

Минали роки, а чарівник жив серед лю­дей, і вони почували себе в безпеці поряд із ним.

Одного разу чарівник сказав: «Я дуже довго жив серед вас, настав час мені відправлятися в дорогу».

«Навіщо ти покидаєш нас, — відговорювали його люди, — нам буде важко жити без тебе, без захисту й підтримки. Передай нам хоча б частинку своєї мудрості.»

«Погляньте навколо, — сказав чарів­ник, — ви живете в прекрасному світі. Кож­ний день ви можете спостерігати, як встає й заходить сонце, як шумить вітер, як бли­щать краплинки роси, як потріскують по­лишу вогнищі. Давайте на хвилинку затих­немо й прислухаємося. Все, що нас ото­чує — живе в своєму ритмі. Свій ритм має й кожен із нас.»

Люди завмерли, закрили очі й почули, як дихає свіжо виорана земля — рівно й спокійно; як шумить вітер — то сильніше, то повільно й лагідно. І головне, кожна лю­дина відчула свій ритм: спокійне биття сер­ця, вільне дихання... І раптом людей охо­пило відчуття, що з ними відбувається щось незвичайне.

«Щось казкове й чарівне знаходиться всередині нас», — здивовано сказали вони чарівникові.

«Здається, ви відкрили найбільшу мою таємницю, — посміхнувся чарівник, — адже чари — це вміння слухати й відчува­ти ритм природи, всього, що нас оточує, жити у відповідності з ним. Треба тільки вміти прислухатися до себе, почути свій ритм і розбудити всередині себе Творця. Ось тоді й почнуться чудеса».

«Як же нам навчитися користуватися чарами?» — запитав дехто.

«Наприклад, можна уявити себе здоро­вим і щасливим, не дозволяти сумним дум­кам отруювати ваше життя. Через деякий час образ здоров'я й щастя міцно поселить­ся всередині вас, і ви почнете змінювати­ся.

Можна прислухатися й почути внутріш­ній ритм іншої людини, знайти спільне з вашим ритмом, і тоді кожний новий день буде приносити вам радість взаєморозумі­ння.

Можна навчитися бачити в кожній події урок для себе, тоді на зміну тривогам і хви­люванням прийде спокій і ясність».

Сказавши це чарівник відправився у до­рогу. А люди залишилися, вони добре за­пам'ятали його слова. Жили, прислухаю­чись до свого внутрішнього ритму, й дуже скоро в них проснувся Творець. Спокійно і з любов'ю вони зустрічали кожний день, да­рували іншим тепло й радість.

І зараз, якщо ми прикладемо руку до гру­дей, то почуємо спокійне биття свого сер­ця, відчуємо ритм дихання... І Творець, який живе всередині кожного з нас, нага­дає про себе теплою хвилею радості...

А ми глибоко вдихнемо й видихнемо й потихеньку будемо повертатися з чарів­ної країни додому.

Підведення підсумків

У вас на столах є анкети (додаток 3), заповніть їх, будь ласка... Ознайомте членів інших команд із вашою точкою зору:

• що ви дізналися нового;

• що будете використовувати в роботі з дітьми;

• що не сподобалося під час проведен­ня нашої зустрічі;

• які є зауваження, пропозиції й поба­жання.

Додаток 1

Зачини казок

1. Водного Короля було троє дочок. Старші дочки були красиві, щасливі, їх дуже любив батько. А молодша не була кра­сунею, і ні в чому їй не щастило. Батько не приділяв їй уваги, й вона почувалася дуже самотньою. Але якось...

2. Жила собі Канцелярська Кнопка.

Вона потрапила в руки злому хлопчиськові, що використовував її для своїх жартів: підкладав товаришам на стільці й, коли вони, присівши, схоплювалися як ужалені, голосно реготав. Кнопці її роль дуже не по­добалася. І якось...

3. У родині Левів народилося Левеня. Тато з мамою його дуже любили та оберігали, від усіх негараздів, труднощів і небезпек. Вони продовжували це робити й тоді, коли Левеня виросло і стало левом…

4. Якось маленький Жайворонок випав із гнізда і впав у болото. «Де я?» - запитав він у Жаби. «В надзвичайному місці – в болоті, - сказала вона. – Ти розкошуватимеш тут усе своє життя!» Жайворонок повірив їй, хоча йому часом так хотілося в небо...

Додаток 2

ДЕЯКІ СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ У КАЗКАХ

Спосіб	Характеристика	Використання в психолого-педагогічній практиці
Пряма агресія	Герой мечем відсікає голову дракону	Вирішення проблеми з позиції сили. Мета: показати свою фізичну й ментальну силу противнику
Хитрість	Герой прикидається слабким, невмілим, дурненьким. Кіт у чоботях говорить, що ніколи не повірить, що можна перетворитися в мишку; Івасик Телесик переконує Зміючку Оленку, що не вміє сідати на лопату	Подивитися на ситуацію з іншого боку, перетворити все в жарт
Використання чарівних предметів і помічників	Жива й мертва вода, чоботи скороходи, чарівна паличка тощо	Передача клієнту талісманів, оберегів. Навіювання почуття захищеності
Групове вирішення проблеми	Герої розподіляють обов'язки між собою, кожний бере на себе те, що йому найкраще вдається	Адекватний розподіл ролей і обов'язків у колективі
Передача ініціативи та відповідаль­ності іншим	Іван-царевич передає право вирішувати проблему Сірому Вовкові	У ситуаціях, які неможливо вирішити самостійно, важливо подумати, хто б міг прийти на допомогу

Додаток 3

АНКЕТА

1. Чи поповнилися ваші теоретичні знання стосовно казкотерапії? Що запам'ятало­ся? ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

2. Що ви будете використовувати з почутого й побаченого в практичній роботі з дітьми? Перерахуйте, будь ласка _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

3. Які, на вашу думку, були недоліки в проведенні заходу?___________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

4. Ваші побажання практичному психологу_________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.