Як же хвалити дитину, щоб
підтримати,
дати відчуття цінності, не
роблячи її залежною від похвали.
(Ця ж тема стосується і подяки, і
критики).
Автор: Світлана Ройз
Я люблю слово - «молодець». І думаю про те, як же зробити, щоб «я
молодець!» звучало силою всередині нас, а не питанням в очах дітей і дорослих.
Щоб наша похвала не стала вирішальною для самооцінки.
- Важливо пам'ятати, що і нагороди, і покарання з часом знижують мотивацію
- Самооцінка не зможе "підвищитися зовні". Всі наклейки,
подарунки, оцінки, похвала, лайки - дають тимчасовий ефект. І формують
залежність. А у дитини / дорослого так і не з'являється стійкої впевненості в
своїх силах, талантах, компетентності. І кожен раз доводиться знову вчитися
«привласнювати» собі результат.
- Ідеально, звичайно, якщо дія і отриманий результат (задоволення від нього
(малюнок, навик, дія, шкільна оцінка в кінці кінців) самі по собі стають
радістю і "нагородою".
- Малюки- дошкільнята все ж орієнтовані на отримання винагороди дій.
Наклейками, наприклад, підкріплюються їх зусилля. Але нам обов'язково важливо
фокусувати увагу і на «внутрішньому результаті».
- Я часто помічала - коли хвалиш людину, кажеш, який же молодець, який
розумник і ін - вона ніби навмисне намагається спростувати слова, ніби
сумнівається в щирості.
Основний принцип - не просто говоримо слово «молодець», «розумник», а
фокусуємо увагу на те, що саме «хвалимо», саме це дає відчуття значущості,
відчутності зробленого.
Якщо ми відзначаємо цінність, а потім говоримо частку АЛЕ - це знецінює все
раніше сказане.
Похвала: молодець! Я тобою пишаюся! Хороший хлопчик / дівчинка.
Підтримка: ми акцентуємо увагу на тому, що саме «ми підтримуємо», нам
важливо назвати, що саме ми бачимо найціннішим.
Дитина: я красиво намалювала?
Похвала: який талановитий (красивий) малюнок!
Підтримка: такі яскраві фарби! На малюнку і сонце, і веселка, і віконця в
будинку видно, а це - схоже - собака на вулиці! Тобі подобається малювати? - це
дуже відчувається
* Коли дитина відчуває «підтримку» - вона починає сама розповідати про те,
що ще намалювала, що виходило, а що було складним, що збирається робити. Коли
ми хвалимо - залишається відчуття якоїсь незадоволеності або Дитина може
несподівано чинити опір похвалі.
Дитина: я сьогодні отримала 12 балів з математики
Похвала: ти у нас геній!
Підтримка: ти так багато займалася (тобі цікава математика, ти вирішила всі
приклади, а що було найскладнішим?)
Похвала: хороший хлопчик, сам одягаєш штанці!
Підтримка: ти сам зовсім без допомоги розібрався і надів! Я навіть не
помітила, як швидко ти це зробив.
Похвала: ти природжений письменник! Краще за всіх пишеш твори!
Підтримка: коли я читала твій твір, я начебто бачила і чула все, що ти
описуєш, і шум струмка, і шелест вітру в деревах, і бачила людей - так точно і
красиво були підібрані слова. Так пишуть письменники.
Приклади, як можна замінити речееня з часткою АЛЕ в спілкуванні з дітьми:
Ти так чудово впорався із завданням! Молодець, але зробив не акуратно.
(Варіант підтримки: всі цифри / букви на сторінці немов стрункі дерева в лісі.
А ось ці - ніби нахилив вітер. А тут - калюжа після дощу?
Ти зібрав іграшки, але міг би і швидше. (Варіант підтримки - о! Іграшки
були зібрані зі швидкістю супергероя спортсмена! Ще кілька хвилин і був би
новий світовий рекорд).
І я помітила, що коли, дякуючи людині, говориш не просто «спасибі», а
позначаєш, за що саме вдячний - сама вдячність стає більш щирою і значущою.
