Сьома донька

СЬОМА ДОНЬКА

Було у матері сім дочок. Ось поїхала од­ного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж че­рез місяць.

Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скуча­ли за матір'ю.

— Я скучала за тобою, немов маківка за сонячним променем, — сказала перша доч­ка.

— Я чекала тебе, як суха земля чекає краплину води, — промовила друга дочка.

— Я плакала за тобою, як маленьке пта­шеня за пташкою, — сказала третя.

— Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, — щебетала четверта.

— Ти снилася мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п'ята.

— Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття й принесла їй води в мисці, помити ноги.

В.Сухомлинський