ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ БАТЬКІВСТВА

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ БАТЬКІВСТВА

Все починається з сім'ї. Ця азбучна істина відома кожному фахівцю, який працює з дітьми. З якими проблемами зустрічаються молоді батьки? На чому ґрунтуються взаємини між батьками та дитиною? Чи є сьогодні в сучасних сім'ях усвідомлена стратегія виховання?

У міжнародному гуманітарному центрі «Розрада» зібралися фахівці з великим досвідом роботи з дітьми та кризовими сім'ями, щоб визначити основні проблеми батьківства в Україні. На запитання учасники відповідали, виходячи зі свого батьківського та професійного досвіду спілкування з дітьми. Пропонуємо вам, шановні колеги-психологи, якщо у вас є ще й досвід виховання своїх дітей, взяти участь у заочній фокус-групі і продовжити розмову на цю важливу тему.

Запитання 1. Що ви розумієте під по­няттям «батьківство»?

Всі учасники відзначили, що це — відпо­відальність, творчість та співпраця, те, що робить людину повноцінною. Це щастя, радість, найголовніша роль, яку випадає зіграти людині.

Прозвучала й така цікава думка, що батьківство — це й певне обмеження, ба­жання віддати себе, здатність жертвувати, йти на поступки.

Дуже важливим виявилося розуміння того, що батьківство має бути усвідомле­ним. Майже всі учасники зійшлися на тому, що до батьківства потрібно готувати­ся. Дитина має право народитися в сім'ї, де батьки вміють бути батьками. Ми готуємо молодих людей для роботи лікарями, вчи­телями, але немає такої школи, де навча­ють бути батьками. Дуже важливо, щоб мо­лоді сім'ї навчилися цього до того, як вони почнуть створювати свої сім'ї і стануть батьками.

Було зауважено, що багато молодих лю­дей готові навчатися, готуватися до сімей­ного життя та виховання дитини, але їм не вистачає інформації, де можна отримати відповідні знання, літературу та консуль­тації.

Запитання 2. Які права дитини, гаран­товані конвенцією ООН, є в наш час ак­туальними в родині?

Було наголошено, що всі права дитини, записані в Конвенції ООН, важливі для Ук­раїни. Підкреслювалося право дитини на батька й матір. При цьому учасники роз­глядали це право не лише, як можливість дитини спілкуватися та бачитися з обома батьками, а й як право дитини зростати в повноцінній сім'ї.

Було підкреслено, що права дитини ма­ють бути захищені, тобто держава має нада-вати можливості для реалізації цих прав. При цьому важливо опиратися не лише на захід­ну модель, а й на національні традиції та цінності, свої культурні традиції виховання.

Якщо йдеться про право дитини на свою думку, то потрібно не лише дати дитині висловитися, а й справді прислухатися до її думки. Право на любов, моральну підтримку й повагу учасники теж назвали одним із найактуальніших в Україні. Час­то нестача уваги батьків до проблем дити­ни не залежить від рівня добробуту. В за­безпечених сім'ях батьки намагаються відкупитися від дитини дорогими подарун­ками, в той час як у менш забезпечених родинах батьки не надають дитині належ­ної уваги, посилаючись на необхідність за­робляти кошти.

Учасники звернули увагу на право ди­тини на здоров'я, здоровий спосіб життя, здорові умови виховання; відзначили пра­во дитини на захист від будь-яких форм на­силля, фізичного чи сексуального.

Недостатньо уваги приділяється психо­логічному насильству, якого зазнає дити­на у так званих «благополучних сім'ях».

Важливо, щоб дитина мала право на права. Багато ми говоримо про права, за­писані в Конвенції, але насправді в бага­тьох дітей немає цих прав. Діти потерпають від насильства й тоді, коли батьки не розу­міють, що це насильство.

На фокус-групі було піднято питання про право дитини на щастя і право на мрію. Дитина має бути щасливою у своїй сім'ї. Це право дуже часто порушується, коли дити­ну забирають із родини, через соціальні й моральні сімейні проблеми. Була вислов­лена думка, що після вилучення дитини з сім'ї й тимчасового перебування її в іншо­му місці, суспільство має дати можливість батькам виправитися, пройти курс психо­логічної допомоги та реабілітації й поверну­ти дитину в сім'ю (при цьому родину має супроводжувати соціальний працівник.

Запитання 3. Які права дитини най­більш проблематичні для виконання батьками?

При обговоренні були названі такі права:

• право дитини на повноцінну сім'ю. Тільки тоді, коли в нашому суспільстві цінність сім'ї, батьківства й багатодітності буде піднято, — лише тоді лише можуть відбутися позитивні зміни;

• право дитини на здоров'я, враховую­чи екологічну ситуацію, в якій ми живемо;

• право на любов, бо дитина може мати багато чого: іграшок, уваги, але не мати любові;

• право на повагу, право бути собою. Оскільки самих батьків у дитинстві не по­важали, не любили, вони не можуть це дати своїм дітям;

• право на особистість. Для дитини це право на висловлювання власної думки, а для батьків — необхідність враховувати думку дитини. Психологічно для батьків дотримуватися цього права важко;

• право приватності, тобто недоторкан­ності маленького приватного дитячого світу, який батькам варто поважати й без дозволу дитини не втручатися в нього;

• право економічної свободи. Якщо в ди­тини будуть у кишені якісь гроші, то вона не вступатиме в залежність від іншого до­рослого чи дитини;

• право дитини на віросповідання;

• право дитини жити в ненасильниць­кому світі. Захист дитини від зовнішнього впливу (від ТV та реклами зокрема).

Запитання 4. Чи е усвідомлена стра­тегія виховання дітей?

Майже всі учасники зійшлися на думці, що стратегія виховання (як правило, неусвідомлювана) є в кожній сім'ї й передаєть­ся з покоління в покоління. Проте модера­тор групи зауважила: «Мій досвід психолога-консультанта показує, що в Україні немає усвідомленої стратегії виховання. На жаль, дуже часто спостерігаються різні неусвідомлені моделі виховання в одній ро­дині».

Багато учасників відзначили потребу усвідомленого підходу до виховання дітей. Як сказала одна з учасниць: «Мої батьки, усвідомленої стратегії не мали. Я в своїй родині спочатку теж не мала, потім, як ста­ла фахівцем-психологом, цю стратегію ви­будовувала усвідомлено. І я вважаю, що це дуже важливо».

Особливо відчувають потребу в усвідом­леній стратегії молоді сім!:«Я дуже відпові­дально ставлюся до цього. Наприклад, ми вдвох із чоловіком проходили курси підго­товки до вагітності. Коли ми пройшли ці курси, я зрозуміла, наскільки важливим для єднання є цей етап підготовки і не тільки фізіологічно, а насамперед духовно».

Було зауважено, що, на жаль, відсут­ня широка інформованість у суспільстві про такі курси, про можливість підготу­ватися до батьківства, разом із чоловіком подумати про стратегію виховання май­бутньої дитини. «Погано, коли в батька з матір'ю не співпадають стратегії вихо­вання. Дуже часто, конфлікт між дорос­лими членами сім'ї жахливо впливає на дитину.»

Було підкреслено й роль віри в родині: «Коли батьки дотримуються духовних за­конів, то вони разом вибудовують страте­гію виховання». І значення таких спокон­вічних національних цінностей, як велика родина. «В Україні не було ніяких курсів, але ж були великі родини. Родина й вихо­вувала, бо малий завжди був в полі зору старших.» «Усе починається з родини. У нас дідусь був. Яка в нього була велика любов і повага до всіх людей, до їхньої пове­дінки, до їхньої статури, до їхнього кожно­го слова.»

Запитання 5. Які основні цінності формуються зараз у сучасній сім'ї?

Проаналізувавши відповіді, ми виокре­мили такі цінності:

• духовність. Якщо духовність фор­мується в сім'ї, то вона є стержнем усього життя. Якщо духовність є, то будуть форму­ватися щасливі родини, справжні люди й хороше суспільство;

• національні цінності. В цьому спектрі відбуваються позитивні зрушення. Люди починають замислюватися над своїми тра­диціями. Починають розуміти, що далеко не все треба копіювати і брати з Заходу;

• цінність знань;

• цінність освіти, здоров'я, матеріаль­ного добробуту;

• цінність розваг, свят;

• цінність бути сучасними;

• цінності гідності, самоповаги, само­стійності;

• формується нова цінність: потрібно покладатися на самого себе, ніхто особли­во не допоможе;

• орієнтація на позитив.

В той же час, було відзначено, що:

• не є цінністю батьківство, сім'я, лю­бов;

• сама родина часто не є інститутом суспільства, інститутом виховання, а чи­мось тимчасовим, створеним для задово­лення фізичних потреб;

• матеріальні цінності. Батьки більше уділяють уваги добробуту. Через це багато сімей руйнується, створюються дис­танційні сім'ї. Діти живуть в Україні, а бать­ки від'їжджають за кордон заробляти гроші.

Основні проблеми батьківства потребу­ють пильної уваги не тільки фахівців, батьків, але і всього суспільства. І привер­тати до цього увагу можуть саме психоло­ги.