Поради батька п’ятикласника

Пам’ятка для батьків

майбутніх п’ятикласників

Шановні батьки! Ось і закінчуються чотири роки навчання в початковій школі. Хвилюються діти, хвилюєтеся й ви. Це природно, адже ваших дітей чекають нові вчителі, нові предмети, нові взаємини з однолітками...

Як уникнути зайвого хвилювання, як допомогти дитині «увійти» у підлітковий період без особливих стресів?

Ви маєте пам'ятати, що в перехідні періоди в дітей з'являються специфічні проблеми, що потребують особливої батьківської уваги. Умови навчання в середній школі висувають високі вимоги до інтелектуального й особистісного розвитку дитини, до засвоєних знань.

Однак рівень розвитку в цьому віці неоднаковий: в одних він є передумовою успішного навчання, розвитку, а в інших ледь досягає припустимої межі. Через це у дітей можуть з'являтися різні труднощі. Це закономірно, адже діти вступають у новий період життя, коли закінчується шкільне дитинство і починається отроцтво.

Що характеризує особливості психічного, особистісного розвитку дитини на межі цих вікових періодів?

Відбуваються зміни у психіці дитини. Перебудовуються сформовані раніше поняття. Шкільне навчання сприяє розвитку теоре­тичного мислення у доступних цьому вікові формах. Завдяки розвитку нового рівня мислення відбувається перебудова всіх інших психічних процесів, тобто «пам'ять стає мислячою, а сприйняття — думаючим».

До початку підліткового віку навчальна діяльність утрачає своє основне значення у психічному розвитку дітей. Але навчальну діяльність оцінюють, вона впливає на інтелектуальну сферу розвитку.

Якщо в початковій школі діти лише знайомляться з навчальною діяльністю, то в середній — опановують основи самостійних форм роботи, більш активно розвиваються пізнавальна й інтелектуальна сфери. У цей період вам потрібно допомогти дитині навчитися самостійно здобувати знання: вміння користуватися додатковою літературою, довідниками, словниками, комп'ютером.

Ви повинні бути готові до того, що якщо не допомогти дитині в цей період, може відбутися зниження інтересу до навчання, з'явитися симптом «розчарування» школяра у своїй позиції як учня (через невдачі у виконанні тих чи інших видів навчальних робіт), а також небажання виконувати навчальні завдання вдома, небажання відвіду­вати школу через невиконані уроки.

Але цього може й не статися, якщо правильно пояснювати дитині, що з нею відбувається.

У дітей виникає «вакуум» мотивації до навчання, який характеризується тим, що колишні уявлення дитини про навчання, цінності вже не влаштовують, а нові ще не сформовані, не усвідомлені, не виникли.

Тут велика роль належить вам, бо ви маєте допомогти дітям сформувати певні поняття, мотиви навчання: «Для життя вчимося, а не для школи»; «Яким я стану — залежить лише від мене»; «Я дорослішаю, і це накладає на мене велику відповідальність за те, що відбувається навколо мене».

Формувати ці мотиви, поняття, цінності повинні значущі особистості для дитини (мама, тато, бабуся, дідусь...) за умови влас­ного позитивного прикладу.

Звісно, якщо ви неодноразово говоритимете про важливість навчання, а самі при цьому декілька років не відкривали книжку, то тут уся розмова вестиметься за принципом — дитина слухає, але не чує.

Лише підготувавши дитину до свідомого прийняття особливостей навчання в середній школі, можна вберегти її від зайвих хвилювань.

Пам'ятайте: «Якщо дитину підтримують, вона вчиться впевненості в собі».

Вашій дитині потрібна ваша пильна увага.

Як проявляти свою увагу?

• Контакт очей — дивіться на дитину з любов'ю і впевненістю.

• Ласкаві доторки — частіше доторкайтеся до дитини, просто покладіть свою руку на її руку чи на плече.

• Пильна увага — умійте слухати дитину, а не лише чути.

• Сприйняття проблем дитини.

• Розвиток емоційної сфери дитини — незважаючи на всі життєві негаразди, розвивайте емоційну сферу дитини. Намагайтеся влітку побувати в музеях, на виставках, у театрі, здійсніть похід на лоно природи і присвятіть його тільки дитині, а не друзям. Повірте, це запам'ятається надовго і живитиме позитивними емоціями душу вашої дитини протягом усього навчального року!

Удачі вам і терпіння!

Поради батькам п'ятикласників

1.   Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2.   Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3.   Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4.   Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5.   Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6.   Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7.   Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8.   Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9.   Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10.            Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11.            З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12.            Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.